- знеохочений
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знеохотити.2) у знач. прикм.Який знеохотився, втратив бажання, цікавість до чого-небудь. || Який виражає небажання, байдужість, незацікавленість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.